Голубка

 Голубка

Старовинний український кант 17-го ст.

– А де ж тая голубонька сама полетіла,
  Що з собою голубові летіть не веліла?

– Чи я ж тобі, мій голубе, да лиха мисліла,
  Що я тобі за собою летіть не веліла?

  Од востоку до западу вітрець повіває,
  А голубчик літаючи голубки шукає.

– Питаю тя, мій голубе, яка голубонька?
– Ясні очі, русі коси, сама рум’яненька.

– Ходить вона над водами і над берегами,
  Утирає ясні очі русими косами.

 «Перестаньте, бистрі ріки і ліси, шуміти,
  Коли буде мій голубчик до мене летіти».